Навесні українські степи прикрашають традиційні первоцвіти. Одним з таких чудових квітів є сон луговий, або, як його раніше називали, сон чорний, сон-трава.
А чому його раніше називали «чорненим»? Бо квітки у нього темно-фіолетові — майже чорні! Мабуть, щоб ранньою морозною весною привабити теплі промені сонця.
А ось і відомий криворізький ботанік Вікторія Тротнер із бібліотекарем Ларисою Данилюк
в одному зі степових променів знайдено дуже рідкісну альбіносну форму пасльону чорнуватого з білосніжними пелюстками.
– Кожна рослина трави твоєї мрії – справжнє диво, – каже Вікторія. – Чорна сон-трава такого кольору. Мабуть, приваблює теплі промені сонця ранньою холодною весною. У цієї рослини є ще одне цікаве пристосування для переживання весняних заморозків – тепла, пухнаста «шубка» з довгих ніжних волосків, що покривають всю рослину. У давнину вважалося, що соком сонника можна змастити амулети та зброю, щоб відлякати ворогів і злих духів. Існувало повір’я, що якщо на ніч покласти під голову снодійну траву, то можна побачити віщий сон. Пасльон чорний росте на сонячних схилах степів, узліссях і луках, на кам’янистих відслоненнях.
Через масове зривання на букети сон-трава стала рідкістю, тому цей вид занесено до Червоної книги України та потребує охорони. А ми з подругою Ларисою побачили дуже рідкісну форму пасльону альбіноса чорного з білосніжними пелюстками. Ця квітка, як наречена з білою фатою серед соболиних сестер, що зустрічають весну на степових схилах.
Теги: сон-трава